Методичні розробки уроків. Мистецтво. 3 клас. Тема: "Техніка виконання різновидів писанок"

Методична розробка серії уроків.

 Мистецтво 3 клас
Урок1

Тема:Історія української писанки. Різновиди писанок.

Мета: Ознайомити учнів з історією української писанки. Навчити розрізняти види писанок; виконувати дряпанки, крапанки, мальованки, бісерки, любительські писанки. Удосконалювати вміння вихованців робити ескізи писанок.

Формувати інтерес до творчої діяльності.

             Розвивати практичні навички роботи в різних видах  художньої діяльності

             Виховувати естетичний смак та любов до народних традицій.

Тип заняття: засвоєння нових знань, вмінь та навичок.

Форма заняття: комбінована (колективна, індивідуальна, робота під керівництвом керівника).

Методи та прийоми:

Інформативно-рецептивний:

·        Мовний (розповідь, бесіда, інструктаж);

·        Наочний (демонстрація фотокарток, таблиць, зразків виконаних робіт);

·        Практичний (самостійне виконання розпису  різних видів писанок).

Репродуктивний:

·        Демонстрація виконання керівником різних способів розпису писанок;

Інтерактивний:

·        Вправа «Співробітництво і кооперація» (добір вчителем інформації про різновиди писанок, поділ учнів на пари або групи, виконання кожного парою розпису одного з видів писанок).

·        Вправа «Прес-конференція»

Самоконтролю:

Колективне обговорення та оцінювання виконаних робіт.

Обладнання:

Зоровий ряд: фоторепродукції, зразки дряпанок, крапанок, мальованок, бісерок.

Матеріали для виконання практичної роботи, дерев’яні писанки, фарби, пензлики, віск, клей, бісер.

Хід заняття:

1.     Вступна частина:

1.1.               Організація учнів до уроку. Перевірка готовності до уроку (наявність матеріалів, необхідних для виконання практичної роботи). Організація робочого місця.

1.2.               Проведення інструктажу з техніки безпеки під час заняття; при роботі з колючими та ріжучими інструментами; при роботі з ножицями.

1.3.               Оголошення теми, мети та завдань заняття.

1.4.               Активізація уваги дітей та налаштування їх на роботу.

2.     Основна частина.

2.1.               Виклад нового матеріалу.

      Розповідь вчителя про історію української писанки.

      Писанка – це один з найпоширеніших видів декоративного мистецтва. Її історія сягає своїм корінням дохристиянських часів, коли на території України проживали люди із землеробною основою культури (трипільська культура, V-ІІ тисячоліття. до н.е.)

       Яйце – символ життя. У міфології багатьох світових культур яйце було найстарішим символом життя. Невипадково на території Європи, Азії Африки, у могилах, курганах, стародавніх похованнях дохристиянської епохи, знаходять яйця, як натуральні, так і зроблені з різних матеріалів. Це були страусячі, курячі, гусячі яйця. Яйця голубів не розписували, бо вважалося гріхом розоряти пташині гнізда.

       На території України писанкарство набуло найбільшого поширення в часи Київської Русі, в Х-ХІ ст. християнська церква запозичила цей народний звичай.

       Звичайне яйце недовговічне, тому майстри кераміки виготовляли багато керамічних яєць, які ті розписували. Крім справжніх та керамічних, розписували дерев’яні яйця. Так, у 1667 році живописець Троїцеcергієва монастиря Прокопій Іванов привіз до двору 170 дерев’яних яєць писаних  золотом. Розписом великодніх яєць займалися майже всі майстри Оружейної палати. З 1748 року з винаходом порцеляни, скла, пап’є-маше почали робити писанки із цих нових матеріалів. З 1885 року ювелірна майстерня Фаберже виготовляє яйця-сюрпризи. За період з 1885 до 1917 року було створено кілька десятків таких яєць для царів Олександра ІІІ та Миколи ІІ.

       У 20-30 рр. ХХ ст. під час атеїстичної пропаганди писанку вважали шкідливим атрибутом, тому їх виготовлення поступово припинилося. У 60-ті роки ХХ ст. через посилення інтересу до народного мистецтва писанкарство було відновлено. У 70-ті роки такі витвори декоративного мистецтва експонувалися на виставках, а з 80-х років писанкарством займаються і професійні художники.

      Існує музей писанки у місті Коломия (додаток 1),  пам’ятник писанці м. Едмонт, у Канаді. В музеях багатьох міст України, Росії, Білорусії зберігаються експозиції писанок. Є вони і в музеях Америки, Англії, Австралії, Болгарії та Польщі.

2.2.    Вивчення різновидів писанок

        Вивчення різновидів писанок учням пропонується провести у вигляді інтерактивної вправи «Прес-конференція»

Хід вправи:

      Для проведення вправи «Прес-конференція» необхідно поділити дітей на групи:

-               «консультанти» (вихованці, які отримали домашнє завдання щодо підготовки інформації про техніки виконання сучасної писанки);

-               «репортери» (які готують питання з даної теми з метою отримання необхідної інформації);

-               «репортери» ставлять запитання з метою отримати від «консультантів» якнайповнішої інформації про техніку виконання дряпанки, крапанки, мальованки, бісерки, та виконання любительських писанок;

       «Репортери» в ході заняття коротко фіксують отриману інформацію, за необхідності роблять замальовки на дошці.

       «Консультантам» пропонується матеріал для вивчення техніки виконання сучасної писанки.

Інформація про техніки виконання писанок.

1.     Крашанки – це яйця, пофарбовані в один колір, рослинними фарбами . Частіше для цього використовують лушпиння цибулі. Залежно від її кількості, колір яйця може бути від жовто-коричневого до бордово-коричневого. Щоб мати жовтий колір, роблять відвар із кори дикої яблуні, коріння кропиви. Блакитний та бузковий колір – від ягід ожини та бузини. Для чорного кольору використовується кора вільхи та чорнильні горішки дуба.

2.     Дряпанки – це крашанки, на яких орнамент видряпано голкою або гострим ножем . Дряпанка з’явилася наприкінці ХІХ ст. Зараз майстри використовують сучасну техніку (бор машини), щоб виконати малюнок на дряпанці. В Чехії та Німеччині дряпанками називають яйця, у яких малюнок витравлюється кислотою. Яйце вкривається тонким шаром воску, потім учнівським пером роблять малюнок і яйце опускають у кислоту на кілька хвилин.

3.     Крапанки – для їх виготовлення на яйце наносять крапельки воску, потім опускають у фарбу. Виймають, сушать, наносять ще раз крапельки воску і знову опускають, але в іншу фарбу. Так роблять кілька разів. Готове яйце має краплі різного кольору.

4.     Мальованки – це яйця, які розмальовують акварельними чи гуашевими фарбами . Масляні фарби здебільшого використовують на яйцях із пап’є-маше.

5.     Любительські – їх виконують з використанням різного матеріалу (дерева, скла, тканини, металу тощо), оздоблюють насінням рослин, мушлями .

6.     Бісерки – це яйце, вкрите візерунком із бісеру . Спочатку їх робили в монастирях. Яйце вкривали воском і на нього кріпили бісер. У  сучасних майстернях віск замінили клеєм, або ж яйце обплітають бісером.

2.3.    Закріплення матеріалу:

2.3.1.        Розглянути фотокартки крашанок, дряпанок, мальованок.

2.3.2.        Ознайомитися із схемами послідовності виконання кожного з

видів писанок.

           Вчитель демонструє зразки виконаних робіт, проводить бесіду про техніку виконання з ознайомленими в ході заняття видами писанок.

2.3.3.        Демонстрація вчителем прийомів виконання крашанки, дряпанки, мальованки.

       Вивчення поетапного виконання писанок відбувається одночасно з поясненням.

-         Крашанка (малювання воском і фарбою);

-         Крапанка (фарбування природними матеріалами);

-         Дряпанка (дряпання голкою або гострим ножем);

-         Бісерка (наклеювання бісеру на поверхню яйця).

2.4.   Практична робота

        Виконання практичної роботи вчитель пропонує провести у вигляді інтерактивної вправи «Співробітництво і кооперція», яка дає можливість навчитися співробітництва і розуміння того, що один розум добре, а два краще; розвивати лідерські здібності, дає можливість дітям з менш творчими здібностями пережити успіх, співпрацюючи з більш творчими учнями.

Хід вправи.

       Гуртківці діляться на пари. Кожна пара отримує завдання щодо виконання одного з видів писанок.

      Виконуючи практичну роботу учні дотримуються такої послідовності:

-         Обрати один з видів розпису писанок;

-         Зробити замальовки на поверхні яйця;

-         Виконати роботу відповідно до запропонованої техніки.

        Вчитель слідкує за виконанням роботи учнями, за потреби надає допомогу в складанні композиції та замальовці складних елементів.

Питання для обговорення:

-         Чи сподобалось вам працювати в парах ?

-         Вам було легше чи складніше ніж працювати індивідуально ?

-         Чи розуміли ви одне одного ?

-         Чи досягли бажаного результату ?

3.           Заключна частина:

         Підведення підсумку заняття.

3.1.               Обговорення виконаних робіт за критеріями:

-         художня завершеність;

-         колористичне рішення;

-         охайність виконання.

3.2.               Колективне оцінювання виконаних робіт.

3.3.               Прибирання робочого місця.

Урок 2

Тема:Символіка українських писанок. Ескізування писанок.

Мета: Ознайомити учнів з символікою українських писанок. Навчити розрізняти значення символів та практичного застосування їх під час розпису писанок. Навчити дітей виконувати великодні композиції. Удосконалювати вміння  складати ескізи, декорування писанок на основі стилізації української символіки,виконувати розпис на писанках.

        Розвивати інтерес до української народної культури.

                  Формувати інтерес до творчої діяльності, практичних навичок роботи в різних видах художньої діяльності.

         Виховувати естетичний смак, любов до народних художніх традицій, посидючість.

Тип заняття: засвоєння нових знань, умінь та практичних навичок.

Форма заняття: комбінована (колективна, індивідуальна, робота під наглядом керівника).

Методи та прийоми:

Інформативно-рецептивний:

·        Мовний (розповідь, бесіда);

·        Наочний (демонстрація фотокарток, таблиць, зразків виконаних робіт);

·        Практичний (самостійне виконання композиції)

Репродуктивний:

·        Виконання педагогом елементів символіки українських писанок;

Інтерактивний:

·        Метод «Подорож»: дослідження символіки українських писанок з історичної, народознавчої та кольорознавчої позиції;

Самоконтролю:

·       Колективне обговорення та оцінювання виконаних робіт.

Обладнання:

Зоровий ряд: фотокартки, писанки, розписані українською символікою, таблиці поділу яєць, таблиці символіки українських писанок, зразки виконаних робіт.

Хід заняття:

1        Вступна частина.

1.1  Перевірка готовності учнів до уроку (наявність матеріалів та інструментів, необхідних для виконання практичної роботи).

1.2   Оголошення теми, мети та завдань заняття.

1.3   Техніка безпеки під час проведення уроку.

1.4   Активізація уваги гуртківців та створення емоційного настрою в колективі.

2        Основна частина.

2.1  Інформаційне повідомлення вчителя.

-         Українські звичай – розписування яєць.

-         Основні види орнаментів на писанках.

-         Значення символів при розписі яєць.

         В Україні здавна існує чудовий звичай – розписувати яйця на знак весняних змін у природі, на честь Великодня, світлого свята Воскресіння Христа. Чому це роблять? Наші пращури шанували яйце як символ Сонця, вважали його оберегом, що захищає від злих сил. Яйце, як і Сонце, в уявленнях людей було запорукою щастя, добробуту. Ось так і виник прадавній звичай – вшановувати весну гарними писанками. Її тримали на видному місці в хаті або дарували з побажаннями миру, любові, добра своїм близьким.

       Розглянемо барвисті місця. Чого тільки на них не намальовано: квіти, дерева, овочі, листки., зірки, хвилі... Оздоблення писанок орнаментами, які мають певне значення, стало традицією нашого народу. Воно передавалося з покоління в покоління.

         У наш час мистецтво писанкарства відроджується, тому ми повинні зберігати ці традиції, відроджувати їх та передати наступному поколінню.

         Усі традиції писанок можна поділити на геометричні, зооморфні, символічні, християнські.

          Найголовнішим у наших предків був культ сонця, тому його найчастіше малювали на писанках у вигляді солярних знаків. Найпопулярнішим зображенням сонця був ХРЕСТ. Хрестом позначали і птаха, що літає по небу і чотири стихії. Найстарішою формою зображення сонця є триніг, або ламаний хрест, або сварга. Сонце зображали також у вигляді інших елементів, наприклад, кола, зірки (мал. 1).

        З культом сонця тісно пов’язані культи КОНЯ і ОЛЕНЯ. За легендою, у сонця був син у вигляді коня, який возив свого батька по небу. А під землю сонце носив на своїх рогах олень. Оленя також вважали провідником душ померлих.

       РИБА на писанці була символом здоров’я, води, згодом, як і хрест, вона стала символом Христа (мал. 2).

Мал. 2

       Ще один поширений елемент на писанках – хвиляста лінія – меандр, або безконечник. Вважалося, що темні сили, потрапивши до безконечника навіки стають його полоненими і не можуть нікому нашкодити. А ще хвиляста лінія означала нитку життя (мал. 3).

Мал. 3

      Зображення ТРИКУТНИКІВ, РОМБІВ, та КВАДРАТІВ пов’язане з культом землі, багатством, щедрим урожаєм.

        З культом землі також пов’язане зображення СОСОНОК та ГІЛОЧОК (мал. 4).

Мал. 4

       Особливе місце займає образ БОГИНІ-БЕРЕГИНІ. – це символ життя, матері всього живого на землі, це джерело життя та смерті. Наші пращури зображали Берегиню з піднятими руками (мал. 5).

Мал. 5

       Ще одним із символів є ДЕРЕВО РОДУ, або дерево життя. Зараз такі зображення називають вазонами, а символічним зображенням цього символу є тризуб, який згодом став гербом України (мал. 6).

Мал. 6

        Серед різних геометричних орнаментів трапляється зображення ЧИСЕЛ. Щоб ритмічно використовувати числову символіку, яйце поділяють широтами на кілька частин, у яких розміщують символи. Числа наносять згори до низу.

        На писанках зображують також комах. ПАВУЧОК, БДЖІЛКА – символи працелюбства, терпіння, МЕТЕЛИК – радісного безтурботного життя.

        Кожен з регіонів України мав свій набір орнаментів з конкретними особливостями.

       Деякі з цих символів, на жаль, забуто, їх значення ще доведеться відновити.

       Крім візерунків, магічне значення має колір писанки.

Червона барва означала радість життя, надію на одруження.

Червона з чорним – зелені божества

Червона з білою – пошана духів, душ померлих. Подяка за охорону від злих сил.

Жовта – місяць, зорі, а в господарстві – врожай.

Блакитна – небо, повітря, здоров’я, сила.

Зелена – весна, відродження природи, багатство рослинного та тваринного світу, видужання після хвороби.

Багатокольорова писанка – побажання родинного щастя, миру, любові, здоров’я, успіху.

2.2   Вивчення символіки українських писанок.

        Інтерактивна вправа «Подорож»

Хід вправи:

         Учням дається завдання для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання, проаналізувати символіку українських писанок.

       Учні об’єднуються в 5 груп («історики», «народознавці», «краєзнавці», «кольорознавці», «знавці техніки розпису»), спільно опрацьовують один з аспектів досліджуваної проблеми, готують виступи з погляду назви групи.

- «Історики» повідомляють про час та умови виникнення символіки писанкарства.

- «Народознавці» готують виступ про символіку, обереговість та поліфункціональність писанок.

- «Краєзнавці» розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України.

-  «Кольорознавці» пояснюють значення кольорів у писанкарстві.

-  «Знавці технік розпису» повідомляють інформацію про класифікацію писанок, залежно від техніки виконання розпису.

2.4.          Вивчення прийомів виконання символів на писанках.

2.4.1. Розглянути фоторепродукції.

2.4.2. Дослідити, які художні прийоми потрібно використовувати для виконання елементів символіки.

2.4.3. Розглянути писанки у розписі яких використовується українська символіка та проаналізувати, які з елементів символіки використовуються майстром.

2.4.4. Розглянути таблиці символіки українських писанок 

-         Геометричні

-         Рослинні

-         Зооморфні

-         Християнські.

2.5. Практична робота. Вправи для самостійного виконання учнями.

2.5.1  Поділ шаблону на елементи.

2.5.2 Нанесення символічних елементів за допомогою графічних засобів виразності.

2.5.3 Добір кольорів для розпису писанки.

2.5.4. Розпис писанки від накладання основного кольору до промальовки окремих елементів.

        Вчитель за потреби учнів, індивідуально демонструє, як виконуються символи та базові елементи писанки.

3  Заключна частина.

Підведення підсумків заняття.

3.1 Вчитель робить висновок: кожна з писанок несе в собі певний зміст. За допомогою вивчення символіки українських писанок можна створити ескіз писанки, який буде нести мир, добро, здоров’я, добробут в оселю кожної родини., а виготовлена писанка радуватиме око.

3.2. Колективне  обговорення та оцінювання виконаних робіт.

  

Урок 3

Тема:Узагальнення знань з теми «Писанкарство». Виконання композиції   «Великодній сувенір»

Мета: Закріпити здобуті знання з теми «Писанкарство». Навчити дітей виконувати великодні композиції. Удосконалення вміння  учнів виконувати розпис на писанках. Формувати інтерес до творчої діяльності.

             Розвивати практичні навички роботи в різних видах художньої діяльності.

             Виховувати естетичний смак, бережливе ставлення до народних художніх традицій.

Тип заняття: закріплення вивченого матеріалу.

Форма заняття: комбінована (колективна, індивідуальна, робота під наглядом керівника).

Методи та прийоми:

Інформативно-рецептивний:

·              Мовний (розповідь, бесіда, інструктаж);

·              Наочний (демонстрація фотокарток, таблиць, зразків виконаних робіт);

·              Практичний (самостійне виконання композиції «Великодній сувенір»).

Репродуктивний:

·       Відображення послідовності виконання  сувеніру, виконання якого демонструє керівник;

·       Колективне обговорення та оцінювання виконаних робіт;

Обладнання:

Зоровий ряд: фотокартки, зразки розмальованих писанок;

Матеріали для виконання практичної роботи: писанки, тирса, віск, кольоровий папір, натфіль, клей ПВА, пензлик, ножиці.

Хід заняття:

1        Вступна частина.

1.1  Організація роботи, активізація уваги вихованців.

1.2  Перевірка готовності дітей до заняття (наявність матеріалів, необхідних для виконання практичної роботи).

1.3  Оголошення теми, мети та завдань заняття.

1.4  Техніка безпеки під час проведення заняття.

1.5  Створення позитивного емоційного настрою в учнів, налаштування їх на роботу.

2        Основна частина заняття

Узагальнення знань з теми «Писанкарство» проводиться у вигляді інтерактивної вправи «Асоціації. Побудова інтерактивного куща.

Хід вправи.

За короткий проміжок часу учні пригадують та систематизують засвоєні на попередньому гуртковому занятті знання з теми «Писанкарство”. Відповіді у формі коротких тез записують на дошці у вигляді схеми-таблиці.

         Результатом цієї вправи є схема-опора, що актуалізує знання  учнів і готує їх до сприйняття нового матеріалу з даної теми.(Мал.1)

Малюнок 1

 

 2.1. Розповідь вчителя про свято Великодня та традиції, які з ним пов’язані.

     Після Різдва, найбільшим християнським свято є Великдень. Цього дня воскрес Ісус Христос (дата свята не є постійною, найраніше – у березні, найпізніше – на початку травня).

     До Великодня  готуються заздалегідь. Попередню неділю називають Вербною, У цей час пробуджується від зимового сну  природа, першими зацвітають верби, лози. Перші «котики» - символ молодості, пробуждення природи, їх наділяють також цілющими силами.. «Котики» освячують у церкві і ними хлиськають товаришів, друзів, дітей, примовляючи «Верба б’є, не я б’ю, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко!». Свячену лозу дуже шанують, її закладають за образи, виганяють нею на Юрія перший раз худобу, на пашу. На останньому тижні перед Великоднем ще є свято Благовіщення. Цей день оповіщення Діви Марії, що стане вона Божою Матір’ю. Це свято символізує радість і надію, у людей гарний весняний настрій. Вперше дівчата виводять весняні хороводи (Кривий танець). Цього дня випускають на подвір’я всіх свійських тварин, птицю. Останній тиждень до Великодня називають ще Страсним; зокрема, на цьому тижні називають Чистим, або Страсним Четвер. До цього дня хата, всі господарські будівлі мають бути почищені і прибрані. У хатах вивішують святкові рушники, килими, одяг. Де є така традиція, розмальовують піч, стіни, сволока.

      Як і на Різдво виносять з хати на горище знаряддя прядіння і ткацтва. Цього дня несуть із церкви запалену свічку у спеціальній череп’яній посудині. Донесена, запалена цього дня свічка називається Громичною. Її зберігають у коморі чи хаті, щоб грім не причинив шкоди господарству, не спалив хату.

      Перед Великоднем є Велика П’ятниця, день смерті Христа. Цього дня у Божому гробі кладуть плащаницю. До Великодньої неділі останні дні готують великодні страви, печуть паску ( у різних регіонах України – по різному). Паску прикрашають зеленню. Часто висівають, наприклад, у миску з землею ячмінь, кладуть на неї крашанки, писанки.  Зверху кладуть кольорові цукерки, посипають кольоровим пшоном. Форма паски по всій Україні однакова – високий круглий хліб, спечений з пшеничного борошна на молоці, яйцях, з маслом, цукром. Обов’язково до Великодня готують м’ясні страви, (часто ріжуть порося), печуть пироги.

      Як і на Різдво, до першого дня Великодня не їдять нічого скоромного.

      Як тільки задзвонять дзвони, святково вбрані люди рушають до церкви. По багатьох містах і селах України влаштовували ярмарки, на них купували до Великодня одяг, прикраси, ікони, гостинці дітям.

      Так само, як і хата, святково прибирається церква.

      Люди цього дня у кошиках, спеціально виготовлених дерев’яних коробках приносять у церкву паску, ковбаси, яйця. Все це прикривається спеціальним рушником чи хусткою. Дуже красиве видовище, коли з винесеними з церкви корогвами, хрестом, іконою Христа, Євангелієм робить священик обхід довкола церкви. В цей час співає хор «Христос Воскрес!», дзвонять Дзвони. Якщо хтось в дитинстві був на великодній службі, довго пам’ятає цю подію

Побувши на службі, освятивши паску, рідні з рідними, знайомі зі знайомими христосаються, при чому тричі цілуються, примовляючи:

-       Христос Воскрес!!!

-       Воістину Воскрес!!!

      Обмінюються крашанками.

      Що роблять цього дня вдома? Розговляються. Сідає родина за стіл, спочатку моляться до образів, першою ідять свячену паску, а далі решту страв. Цього дня господар обходить господарство, оглядає худобу, бджіл; худобі також дають паски.

      На Україні був такий звичай. Перед тим, як сідати за стіл, дівчата вмивалися водою, в яку клали крашанки, писанки.

     Всі три тижні Великодня провідують могили родичів несуть частування, паску, яйця.

     У церкві відбувається три дні підряд служба, в ній також стоять паски, лежать у мисках крашанки, писанки, по обіді всі три дні біля церкви на вигоні, на лісовій галявині, дівчата, діти, співають веснянки. Крім хороводів, веснянок, молодь заздалегідь влаштовувала на відкритих, зручних місцях гойдалки. Всі три дні свята ходять у гості. Діти несуть паску, крашанки, або писанки хрещеним батькам, ті в свою чергу обдаровують їх гостинцями.

       Свято Великодня має багато спільного з дохристиянськими святами – воскресає природа.

       Всі християни на земній кулі святкують Великдень. Це одне з найбільших і найкрищих традиційних свят нашого народу, бережіть його. Якщо є змога, бажано вихованцям порадити побувати на великодній службі у церкві, поводити з дітьми хоровод, а в класі покуштувати разом принесені дітьми паски, крашанки. Нехай побутують серед нас ці поетичні обряди.

2.2. Розглянути виконання композиції «Великодній сувенір».

2.2.1. Розглянути зразки розпису писанок. Визначити, які символи використані під час розпису.

2.2.2. Розглянути схему виконання великоднього сувеніру «Голуб».

2.3. Практична робота (самостійне виконання сувеніру):

·                  Підготувати матеріали для виготовлення «Голуба»: писанки, тирса, віск, кольоровий папір, натфіль, клей ПВА, пензлик, ножиці.

·                  Зробити з гострого кінця писанки отвір натфілем розширити його до радіусу 30 мм;

·                  Всередині пензликом промастити яйце клеєм ПВА;

·                  В отвір яйця висипати тирсу, потрусити яйцем, рівномірно розмішуючи тирсу по внутрішній поверхні;

·                  Видалити залишки тирси;

·                  Повторити  дію двічі;

·                  Просушити писанку протягом однієї доби;

·                  Прорізати бокові створи для крил і хвоста;

·                  Просвердлити отвір у спині для нитки, на якій буде висіти голуб;

·                  Зробити із кольорового паперу крила;

·                  Встановити крила в отвори, закріпити восковими смужками, навкруги крил;

·                  Отвір з гострого кінця яйця закрити восковою голівкою.

Керівник кожному індивідуально, за потреби, надає допомогу у виконанні  складних елементів, слідкує за виконанням роботи учнями.

3        Заключна частина:

      Підведення підсумків заняття.

3.1  Колективне обговорення виконаних робіт за критеріями:

-         художня завершеність,

-         колористичне рішення,

-         охайність виконання.

3.2 Взаємооцінювання робіт (робота в парах).

3.3  Вчитель роздає заздалегідь підготовлені пам’ятки для учнів «Практичні поради щодо виконання писанок», які вони можуть використати під час самостійного виконання писанок.

3.4  Прибирання робочого місця.