Методичні розробки гурткових занять для
7 класу
Випалювання по дереву
Заняття 1
Тема: Ознайомлення з історією
пам’яток та краєвидів місцевості Гуляйпільщини. Екскурсія містом. Замальовки
споруди краєзнавчого музею.
Мета:
Ознайомити гуртківців з історією пам’яток та краєвидів міста Гуляйполе. Навчити
розрізняти архітектурні особливості будівель зображувати ескіз на папері.
Робити замальовки.
Розвивати інтерес до творчої діяльності, практичних навичок роботи в
різних видах художньої діяльності.
Виховувати любов до рідного краю
та його традицій.
Тип заняття: засвоєння нових знань, умінь
та навичок.
Форма заняття: Комбінована (колективна, індивідуальна, робота під
керівництвом викладача).
Методи та прийоми:
Інформативно-рецептивний:
·
Мовний (розповідь, бесіда, інструктаж);
·
Наочний (демонстрація фотокарток, таблиць);
·
Практичний (самостійне виконання гуртківцями ескізів
архітектурних споруд м. Гуляйполе, проведення екскурсії містом).
Репродуктивний:
· Відображення елементів
архітектурних споруд, виконання яких демонструє керівник;
Інтерактивний:
·
Вправа “Експедиція”;
·
Робота в парах.
Самоконтролю:
· Колективне обговорення та
оцінювання виконаних робіт;
Обладнання:
Зоровий ряд: фотокартки споруд
м.Гуляйполе. Матеріали для виконання практичної роботи: папір для ескізів,
олівці, гумка.
Хід заняття:
1
Вступна частина:
1.1 Організаційна робота.
Активізація уваги вихованців.
1.2 Перевірка готовності до заняття (наявність
матеріалів, необхідних для виконання практичної роботи).
1.3 Оголошення теми, мети та завдань заняття;
1.4 Техніка безпеки під час проведення екскурсії.
2
Основна частина заняття.
2.1 Ознайомлення з історією пам’яток
та краєвидів місцевості
м. Гуляйполе.
Інтерактивна вправа «Експедиція».
Хід вправи. Група гуртківців отримують
маршрут експедиції та матеріали для опрацювання: фото архітектурних споруд м.
Гуляйполе.
Екскурсія за архітектурними пам’ятками м. Гуляйполе.
Починаємо екскурсію (додаток 1) з приватного будинку підприємця Гельбуха
(тепер-райвійськкомат), який багато побачив за своє життя:
-
у 1916 році квартирувала Аглина Кузьменко, вчителька
початкових класів;
-
у 1917 знаходилась перша волосна Рада робітничих і
солдатських депутатів;
-
З 1918 – Ревком;
-
У роки Громадянської війни жив Нестор Махно;
-
В цій споруді Нестору Махно Климент Ворошилов вручав Орден
Червоного Прапору.
Далі за маршрутом – приватний будинок
ремісників Малишкових (нині - приміщення адміністративної будівлі
міськгазу), та будинок чиновника Нікущенка, в якому в роки революції і
громадянської війни жив колишній професор Варшавського і Петербурзького
університетів, Буруцький (нині - магазин «Нестор»).
Продовжуємо екскурсію через площу
«Соборна» (нині - площа Леніна), зупиняємося біля колишнього кінотеатру
«Космос» (нині - магазин «Меблі Нова»). На місці цього приміщення, побудованого
в 1966 році, до революції було Волосне правління. У 1916 році після переїзду з
будинку М. Гельбуха – Волосна Рада робітничих та селянських депутатів (в роки
війни – жандармерія, а поряд – німецьке кладовище).
Вражає своєї вишуканістю і нинішній будинок Гуляйпільської районної ради. На початку ХХ
ст. це постоялий двір Альтхаузена. Ця історична будівля була пов’язана з
подіями краю в різні часи:
-
Ревком (1918-1920 рр.)
-
Штаб Нестора Махно, куди приїздив начальник резервної
червоної армії Білінкевич, що назвав тодішнє Гуляйполе «Маленьким Петроградом»
Поряд був розташований сінематограф (тепер -
книжковий магазин, аптека). Праворуч – паровий млин особняк Вібе (нинішнє приміщення Гуляйпільської друкарні).
Повертаємо назад. Прямо, через дорогу приватний будинок Дмитра Федоровича
Тупікова, мецената . Сам малограмотний, але розбитний чоловік, зумів заробити
капітал. Окрім ряду магазинів і складу,
йому належали і житлові будинки. Сам жив вище по вулиці Єврейській. А
найкращу свою споруду надав жіночій гімназії товариства «Просвіта», яка
існувала фактично за його кошти (нині – магазин «Еталон»). Допомагав біднякам безвідсотковим кредитом.
Саме з вікон гімназії Галина Кузьменко з дівчатами бачила численні збори
гуляйпільців. Саме тут відбулося знайомство Нестора Махна і Галини Кузьменко.
Повертаємо на вулицю Леніна (праворуч). На місці приватного будинку
Лошакових тепер магазин «Борисфен». Зліва – поліклініка ЦРЛ збудована у 1976 року .
Зупинка біля Гуляйпільської ЦРЛ. У 1935 році із цегли зруйнованої
церкви, прибудували до синагоги педагогічне училище, що пізніше стало
педагогічним технікумом, який встиг у червні 1941 року зробити випуск першого
курсу.
Рухаємось далі.
По обидва боки – старі будівлі, що
оновлюються в сучасний вигляд, в магазини (будинок гончарів Білоцерківських став магазином побутових
товарів.)
Ще здалеку видно велику будівлю старого
парового млина Шредера, яка побудована у 1894 році. Підприємець назвав його в
честь дочки «Надежда». Ще в 70-ті роки у
нього був невеликий млин. І вдале виробництво підштовхнуло його розширити
потужності. З червоної доброякісної глини виріс новий млин – високий, масивний.
Він нагадує фортецю. А виробляли тут 4 сорти борошна і найдрібніший «пилок»
експортувався.На 1910 рік млин перемолов борошна на 250 тис. крб. ( у цього
господаря в своєму хуторі Софіївка був ще завод по виробництву сирого спирту).
Час і люди познущалися – млин
– втратив дах, 2 рази горів під час революції, а в 1941 його ще й підривали
німці під час відступу. Але могутні стіни витримали.
Далі спускаємось назад по вулиці Леніна до Районного краєзнавчого музею.
Краєзнавчий музей був заснований 11 грудня 1960 року. Він вражає своєю
незвичайною архітектурою. До 1986 року краєзнавчий музей містився в 2-х
невеликих кімнатах з мізерним фондом. 10 липня 1986 року було прийнято рішення
Гуляйпільського райвиконкому «Про створення нового районного музею»,
згідно з яким старе приміщення
Гуляйпільського РБК до 1989 року було реконструйоване в Гуляйпільський краєзнавчий музей. Завдяки
ентузіазму гуляйпільців, сьогодні ми маємо один з найкращих музеїв у
Запорізькій області, з експозицією площею понад 500м/2 та фондом більше 15
тисяч експонатів.
Щороку музей обслуговує до 10000 тисяч
відвідувачів. Протягом року проводяться тематичні екскурсії, уроки для
учнівської молоді, заходи, присвячені визначним подіям, презентації історичної
та художньої літератури, зустрічі з відомими людьми нашого краю: ветеранами,
вченими, письменниками.
Цікаво і змістовно проходять
театралізовані заходи «Гуляйполе історичне: в постатях і особистостях.
Працівники музею творчо підходять до висвітлення історичних матеріалів у
театралізованому показі.
2.2. Запитання до вправи
«Експедиція»:
-
Що нового ви дізналися?
-
Які архітектурні споруди
вам найбільше сподобалися?
-
Яка споруда вразила своєю архітектурною побудовою?
-
Архітектуру якої споруди вам хотілось би роздивитися
зсередини?
2.3. Практична робота.
Виконання ескізу краєзнавчого музею;
-
Прикріпити аркуш паперу до планшету;
-
Вибрати місце для
замальовок – найкраще архітектурне
розташування;
-
Промалювати основні лінії, дотримуючись лінійної перспективи;
-
Промалювати дрібні деталі.
Керівник кожному індивідуально, за
потреби, надає допомогу у виконанні
складних елементів побудови перспективи.
3
Заключна частина.
3.1 Підведення підсумку заняття.
3.2 Обговорення виконаних ескізів краєзнавчого
музею за критеріями:
-
Дотримання перспективи;
-
Промальовка деталей;
-
Композиційне розташування
3.3 Взаємооцінювання робіт
(робота в парах).
Заняття 2
Тема:Перенесення ескізу
Гуляйпільського краєзнавчого музею на основу. Ознайомлення зі способами
випалювання даної роботи. Виконання роботи.
Мета: Навчити переносити
ескіз на основу. Використовувати різні
способи випалювання при виконанні роботи. Удосконалювати вміння нанесення тіні та відтінків.
Розвивати
інтерес до творчої діяльності, практичних навичок роботи в різних видах художньої
діяльності.
Виховувати естетичний смак, бережливе
відношення до народних художніх традицій.
Тип заняття: Удосконалення
нових знань, умінь та практичних навичок.
Форма заняття: Комбінована (колективна,
індивідуальна, робота під керівництвом викладача).
Методи та прийоми:
Інформативно-рецептивний:
·
Мовний (розповідь, бесіда, інструктаж);
·
Наочний (демонстрація виконаних робіт з нанесенням тіней,
підручника – Н. Грегорі «Випалювання по дереву»);
·
Практичний (самостійне виконання гуртківцями роботи).
Репродуктивний:
·
Відображення ескізу на основу за уявою чи фотографією.
Інтерактивний:
·
Вправа “Робота в парах”
Обладнання: випалювач «Узор».
Зоровий ряд: книга Н. Грегорі «Випалювання по дереву».
Матеріал для виконання
практичної роботи: ескіз музею, фанера (А-3), олівець, випалювач «Узор».
Хід заняття:
1
Вступна частина.
1.1 Організаційна робота.
Активізація уваги вихованців.
1.2 Перевірка готовності до заняття (наявність
матеріалів, необхідних для виконання практичної роботи).
1.3 Оголошення теми, мети та завдань заняття.
1.4 Техніка безпеки під час роботи з ТЗН.
2
Основна частина заняття.
2.1 Узагальнення знань з теми «Історія
пам’яток та краєвидів місцевості» проводиться у вигляді інтерактивної вправи
«Мозковий штурм».
Хід вправи.
Керівник задає питання з теми попереднього заняття. Гуртківцям необхідно
дати якомога більше усних , правильних відповідей.
Запитання до вправи:
-
Чим схожі старобудови міста Гуляйполе між собою?
-
В чому їх відмінність?
2.2
Практична робота
(Випалювання композиції «Краєзнавчий музей»)
2.2.1 Виконання: на фанері композиції
«Краєзнавчий музей»:
-
Зачищення основи;
-
Перенесення ескізу музею на фанерну площину;
-
Промальовка дрібних деталей.
Поради викладача:
-
Важливо правильно перенести ескіз
на фанерну дошку. Від точності цієї роботи залежить чіткість випалювання на
фанері.
-
Під час випалювання потрібно
покласти перед собою оригінал ескізу для контролю.
-
Копію ескізу переносять на площину
за допомогою копіювального паперу, прикріпивши його кнопками до матеріалу.
-
Всі прямі лінії під час
перенесення малюнка на матеріал виконують під лінійку. Це забезпечить точність
з’єднання деталей.
2.2.2. Розповідь керівника про
способи випалювання даної роботи, демонстрація прийомів виконання цих способів.
Розрізняють кілька способів випалювання: залежно від того, яким чином та
якою мірою малюнок наноситься на
поверхню деревини.
Найбільш поширеним і простим є випалювання по контуру, тобто, коли лише
випалюється контур предмета.
Нерідко застосовують силуетне випалювання, коли силует споруди
випалюється повністю на фоні світлого простору чи неба.
Часто архітектурні споруди випалюються так званим декоративним
випалюванням, коли темнішим малюнком випалюють контури і тіні.
Найкраща живописність досягається при випалюванні з передаванням
відтінків, світлотіней. Цей спосіб випалювання найскладніший, бо вимагає уміння
малювати і певного досвіду випалювання.
Щоб зробити розмиту лінію, трішки треба нахилити наконечник вправо,
злегка прижимати його боковою стороною і повільно переміщувати по поверхні
деревини. В результаті отримується лінія рівномірного коричневого відтінку.
Якщо ви хочете отримати більш темну лінію, рухайте наконечник повільніше, щоб
його контакт з деревиною був довший.
Зміна густоти відтінків коричневого кольору визначається головним чином
швидкістю руху наконечника по деревині. Якщо рухати наконечник швидше, то
відтінок буде світлішим, якщо повільніше – темнішим.
Можна виконати заливку способом «блукання». Це забезпечує більш м’яку
заливку фону. При виконанні такої заливки, наконечник повинен «блукати» по
поверхні деревини, залишаючи хвилясту лінію. За один прийом обробляється
невелика ділянка. Чим рідші будуть хвилі, тим світлішим буде фон. Чим щільніше
розташовані хвилі, тим він буде темніший.
Для створення більш темного фону можна
фактично спалити поверхню деревини. Це називають рельєфом. Прикладіть наконечник
до дерев’яної площини і тримайте , поки не буде випалена його форма. Повторіть
це раз, приклавши наконечник поряд з першим відбитком. Продовжуйте створювати
ряд таких відбитків, слідкуючи за тим, щоб вини щільно прилягали між собою, а
потім створіть другий ряд, розташувавши його під першим. Пам’ятайте, що між
рядами не повинно бути пробілів.
2.2.3. Випалювання роботи
«Краєзнавчий музей».
Виконуючи дану роботу, керівник пропонує використати інтерактивну вправу
«Робота в парі».
Хід вправи:
Гуртківці за бажанням обирають собі
партнера, з яким вони будуть виконувати роботу. Після нанесення випалюванням
світлішого малюнку, діти починають наносити світлотіньові відтінки. Працюють
разом над однією роботою двома випалювачами. Один з вихованців наносить світлі
відтінки, інший – темні. Вирішують разом, які деталі треба додати для
завершеного вигляду роботи.
3
Заключна частина.
3.1 Підведення
підсумків заняття.
Запитання до
гуртківців:
-
Що нового ви дізналися на занятті? Чого навчилися?
-
Чи сподобалося вам працювати в парі?
-
Чи подобається завершений вигляд роботи?
3.2
Обговорення виконаних робіт за критеріями:
-
Дотримання композиційної побудови;
-
Охайність перенесення ескізу на деревину;
-
Чіткість нанесених ліній;
-
Робота над світлотінню;
-
Робота над дрібніми деталями.
3.3. Колективне
оцінювання виконаних робіт.
3.4 Прибирання
робочого місця.
Немає коментарів:
Дописати коментар